Свою розповідь про принципи права Станіслав Петрович Погребняк почав із трохи перефразованої цитати.. Вінні Пуха: «Принципи права — дивний предмет: ніби то є, а ніби то й немає» («странный предмет: вроде бы есть, а вроде бы нет»).

Принципи права найбільш часто визначають як вихідні ідеї, найбільш важливі юридичні вимоги.

Серед ознак принципів права, зокрема, може бути названо:

Принципи права спрямовані на утвердження й забезпечення суспільних цінностей. Вони виступають точкою відліку. При цьому постає питання, що вважати цінністю. Цінності – це те, чому люди віддають перевагу перед чимось іншим;

Принципи права символізують дух права. Вони виступають поєднувальною ланкою між правом й іншими соціальними регуляторами, оскільки найбільш загальні принципи, що мають основоположний характер, великою мірою будуть спільними для права і для інших соціальних регуляторів;

Принципи мають найбільш абстрактний загальний характер;

Принципи права розвиваються в засадах правотворчості, правозастосування, тлумачення;

Принципи мають пріоритет над нормами і є більш стійкими порівняно із нормами.

Співвідношення між принципами і нормами права. Проф. Погребняк вказує, що це є питанням конвенції. І до нього вперше в своїй роботі звернувся Джозеф Ессер у своїй роботі 1956 р. (J. Esser. Grundsatz und Norm in der richterlichen Fortbildung des Privatrechts. Tübingen: Mohr 1956), а згодом і Рональд Дворкін у більш відомій для нас книзі «Про права всерйоз» («Taking rights seriously», 1977). Ствреджується, що вчені не залежно один від одного дійшли схожих висновків про критерії розмежування принципів і норм права. Ще одне ім’я, про яке не можна не згадати, коли йдеться про встановлення співвідношення між принципами і нормами права, — Роберт Алексі.

Отже, в чому основні прояви різниці між принципами права і нормами права:

1)      Різні типи вимог до поведінки (норма дає відповідь на питання «що робити?»; принципи відповідають на питання «як роботи?» — добросовісно, розумно.. )

2)      Різні правила подолання колізій (норма за формулою «все або нічого»; конфлікт між принципами – маємо зробити оптимальний вибір, з огляду на вагу принципу)

3)      За характером абстрактності; принцип в конкретній ситуації окреслює коридор можливостей

4)      Наслідки застосування (норми права базуються на класичному силогізмі – якщо, то; принципи діють через посередників – або через норми права; або через суд. Цікаво з приводу суду: «суддя насправді не може прийняти рішення, посилаючись просто на принцип.. він має сформулювати правило, за аналогією із законодавцем, і вже на підставі цього правила вирішити справу»; відмінність судді від законодавця – він не повинен передбачати абсолютно всі можливі ситуації, він формулює загальне правило, якого достатньо для вирішення конкретного випадку)

5)      Глибина усвідомлення (норма відрізняється від принципу так само як право відрізняється від моралі; принципи залягають глибше ніж норми; це наше усвідомлення цінностей.. які ми не можемо порушувати під страхом власної правової ідентичності; більшість принципів права має моральну, а не технічну природу.. )

6)      За формою виразу (норми закріплюються в джерелах права; для принципів не є обов’язковою формальна визначеність)

7)     Різний порядок утворення (про це буде сказано окремо)

8)      За наслідками змін (зміна принципів завжди має фундаментальний характер для правової системи)

9)      Менший вплив держави на зміст і перелік принципів. На відміну від норм, де роль держави шляхом правотворчості є більш відчутною

Формування принципів і їх закріплення

Принципи виникають як ідеї, які поступово отримують визнання серед юридичної спільноти. Це визнання має знайти віддзеркалення в правових актах (при цьому напевно, в нормативних актах – в останню чергу; спочатку – в індивідуальних актах, в актах тлумачення. А вже потім – в нормативних актах).

Роль принципів у правовому регулюванні

1)      При тлумаченні: результат тлумачення має пройти тест на відповідність принципу

2)    Принципи виступають як підстава для оцінки правових актів

3)      Подолання прогалин в праві

Класифікація принципів права

Основоположні принципи права: справедливості, рівності, свободи, гуманізму

Це парасольки, з яких можна вивести «підпринципи». У першу чергу йдеться про загальні принципи: принцип пропорційності, добросовісності, визначеності, розумності.

Під час обговорення Дмитром Вовком було поставлено цікаве питання про співвідношення принципів права і прав людини. Відповідаючи, Станіслав Петрович зазначив, що принципи мають захищати і впроваджувати цінності. Права людини як раз і виступають однією з тих базових цінностей, на захист і впровадження яких спрямовано прицнипи права.

Під час дискусії Микола Іванович Козюбра висловив серед іншого сумнів щодо існування загальноцивілізаційних принципів, адже право не є медициною, і існування в ньому загальних постулатів, що були б незмінними для будь-якого суспільства, є неможливим з огляду на різні соціальні цінності, які визнаються в різних суспільствах. Може навіть співпадати назва, однак наповнення буде різним.

Далі буде…