2-5 серпня 2014 р. проходила Літня школа з загальної теорії права, організована ОБСЄ. Головний привід для зустрічі — обговорення курсу з теорії права, підготовленого М.І. Козюброю, С.П. Погребняком, О.В. Цельєвим, Ю.І. Матвєєвою.

Центральна ідея, яку було озвучено Миколою Івановичем Козюброю на самому початку зустрічі й навколо якої вибудовувалася подальша дискусія, може бути сформульована так: юридична наука потребує зміни світогляду, а тому викладання усіх тем курсу з теорії права повинно відбуватися навколо людини і на позиціях визнання її безумовною цінністю.

Відмова від розгляду права у невідривному зв’язку із державою

Вказана тенденція має знайти свій прояв в усьому, починаючи із назви навчальної дисципліни, яка традиційно орієнтується на зв’язок права і держави.

Микола Іванович визнає, що навчальні заклади зв’язані паспортами спеціальностей. Але тим не менше, сьогодні ми маємо потребу в перегляді зв’язків права і держави. Звернення до історії підтверджує, що з точки зору загальної теорії (незалежно від назви самої науки: теорія права, філософія права, енциклопедія права).. в європейській науці ніколи не було поєднання теорії права і теорії держави. Не було такого поєднання і в дореволюційній вітчизняній науці. Хіба що можна згадати роботу Л. Петражицького «Теория права и государства в святи с теорией нравственности». Але її предметом був розгляд права і держави під одним кутом зору – як носіїв моральності. В жодному університеті Європи і сьогодні немає відповідних курсів з назвою, яка б вказувала на зв’язок права і держави. Вітчизняна ж наука стоїть на старому предметному полі. А розгляд права у невідривному зв’язку із державою, на що вказують у тому числі і західні вчені, перешкоджає аналізу нових проблем і процесів.

В якості прикладів такої нової проблематики, якій, на думку М.І. Козюбри, приділяється замало уваги, було, зокрема, названо проблему взаємного впливу приватного і публічного права, транснаціональних форм права, питання здійснення правосуддя, які в багатьох країнах є частиною теорії права, тощо.

Уникнення дублювання із політологією. Микола Іванович Козюбра вказав на масові дублювання курсів теорії держави і права з курсами політології. Більше того, вітчизняна загальнотеоретична юридична наука навіть надає превагу політологічним темам. З цього приводу можна ознайомитися зі статтею М.І. Козюбри «Політична наука і теоретико-історична юриспруденція: проблема розмежування предметного поля» (Сучасна українська політика. – Спецвипуск : Політична наука в Україні: стан та перспективи розвитку. – К. : Вид-во „Центр соціальних комунікацій”, 2013).

Наявні масові дублювання з курсом політології: держава в політичній системі суспільства, функції держави, політичний режим тощо. Це призводить не тільки до вже названої проблеми дублювання, але й зміщує акценти на розгляд публічно-правової проблематики. В той час як на Заході в центрі уваги — приватно-правова думка. Як додатковий аргумент: «державна» проблематика віднімає учбові години у проблем «правових», якого і так відведено небагато.

Але не слід наведене сприймати як іншу крайність: звичайно, що ми не можемо заперечувати цілком очевидні зв’язки права і держави. Однак предметостворюючим має бути право.

На питання Ганни Христової, яким може бути оптимальний шлях подальшого розвитку навчальної дисципліни, проф. Козюбра зананчив, що ще в 2005 році було направлено листа до Міносвіти щодо змін до паспортів спеціальності. Великою мірою через дублювання з політологами. На сьогодні, як вбачається, є два варіанти

або робити окремий курс дежавнознавца, невеликий; і тоді із загальної теорії права виключати всі теми, присвячені суто державі;

або залишати одну-дві-три теми в загальній теорії права, розглядуючи їх саме під кутом права.

Щодо предмету обговорюваного курсу, то прозвучала також думка про необхідність відмови від формули, відповідно до якої предметом науки є загальні закономірності виникнення, розвитку і функціонування права. Загальні закономірності можуть встановлюватися природничими, але не суспільними науками, як вважає проф. Козюбра.

На питання Дмитра Вовка щодо тези про відмову від ідеологічної складової загальної теорії права, яка також прозвучала у виступі Миколи Івановича, було вказано, що йдеться про необхідність відмови від єдиної, всеохоплюючої ідеології. Право ж залишитися без ідеологічної складової не може, оскільки ідеологія права — це ідеологія цінностей.

На той факт, що уникнути розгляду ролі держави у правовму регулюванні не вдасться, вказав Станіслав Погребняк, зазначивши, що держава в першу чергу пов’язана із категоріями правопорядку і правової системи. Події цього року в Луганській і Донецькій областях доводять роль держави для права.

І останнє щодо вступу до загальної теорії права: таких тем як предмет і метод в західних підручниках немає. Їх важко сприймати, вони сухі. Студент-першокурсник не розуміє, навіщо вони потрібні. Можливо їх і варто давати, але вже на завершення курсу.

Далі буде…